(“Дорожня карта” для студента і викладача)
У бакалаврській програмі підготовки філолога-україніста Львівського національного університету імені Івана Франка важливе місце належить фольклористичній практиці.
Фольклористична практика – це навчальна форма фольклористичного польового дослідження, яке проводять безпосередньо серед народу з метою збирання відомостей про побутування фольклорної традиції: фольклорний репертуар населеного пункту, регіону чи виконавця; носіїв фольклору; обрядовий, побутовий і суспільно-історичний контексти функціонування фольклору.
Фольклористична практика дає студентові-філологу унікальну можливість безпосередньо пізнати один з феноменів української національної культури – фольклорну традицію. Саме під час практики студенти розкривають для себе специфіку живого побутування фольклору, вчаться практично застосовувати теоретичні знання, здобуті на заняттях з усної словесності (фольклору).
Записуючи явища фольклорної традиції, студенти також долучаються до важливої справи наукового вивчення та репрезентації фольклору рідного народу.
Далі пропонуємо інформацію з питань організації і проведення фольклористичної практики.
1. Організатор практики
Інституцією-організатором фольклористичної практики студентів філологічного факультету (українського відділення) є Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (аудиторія 345, 3 поверх, головний корпус Університету; тел. 239 47 20; e-mail: laborantfolklore@gmail.com).
2. Форма проведення практики
Згідно з навчальним планом студенти першого курсу філологічного факультету проходять фольклористичну практику індивідуально і за місцем проживання.
Кафедра української фольклористики націлює студентів досліджувати фольклорну традицію насамперед рідного населеного пункту чи околиці. Адже добре знаючи рідне село, місто чи околицю, студент може виконати ґрунтовні і якісні записи фольклору. Однак студенти, за необхідності, можуть записувати фольклор не лише свого населеного пункту, але й будь-якого іншого на теренах України та за її межами. Для фольклористичного вивчення інших населених пунктів студенти можуть об’єднуватися у невеликі збирацькі робочі групи (бажано не більше 3-х осіб).
3. Термін проведення практики
Згідно з навчальним планом студенти першого курсу філологічного факультету проходять фольклористичну практику за місцем проживання наприкінці другого семестру. Офіційно фольклористична практика триває три тижні (кінець червня – початок липня) і загалом обіймає 135 навчальних годин.
Ця регламентація однак досить умовна. Кафедра української фольклористики націлює студентів розпочинати вивчення фольклорної традиції рідного (чи обраного) населеного пункту вже з кінця першого семестру (зокрема у зв’язку з початком зимового обрядового циклу, Різдвяних святкувань) і продовжувати через увесь другий семестр (фіксуючи фольклор і обрядовість весняного циклу, Великодніх свят, Трійці та ін.) і наступні літні канікули (записуючи фольклор і обрядовість літнього циклу: петрівчану та купальську традицію). У такому випадку студент зможе зафіксувати фольклорну традицію та обрядовість у її “живому”, природному побутуванні (а не з розповідей), що особливо цінно для науки. Такий підхід також дасть змогу студентові у спокійній робочій атмосфері зібрати фольклорний матеріал в обсязі, необхідному для зарахування практики.
4. Керівник практики
Кафедра української фольклористики зі складу своїх викладачів призначає для кожної студентської академічної групи керівника фольклористичної практики.
Керівник фольклористичної практики займається підготовкою і проведенням практики: провадить підготовчі заняття з методики польового дослідження фольклорної традиції, консультує студентів у процесі проходження практики, керує процесом опрацювання матеріалів практики, приймає і оцінює результати практики. З усіма питаннями щодо організації та проведення фольклористичної практики студентам насамперед потрібно звертатися до свого керівника практики (найкраще через електронну пошту).
Уже з половини першого семестру старостам кожної академічної групи потрібно сконтактувати зі своїм керівником практики, щоб узгодити графік проведення підготовчих занять з фольклористичної практики (так званого “фольклористичного практикуму”, про це див. нижче).
5. Офіційні документи практики
На час карантину всі документи для проведення фольклористичної практики Кафедра української фольклористики готує самостійно (без участі студентів).
Для проходження фольклористичної практики необхідне офіційне скерування Університету, яке оформлюють у вигляді наказу ректора для кожної студентської академічної групи.
Для оформлення наказу на практику староста кожної академічної групи з початком травня повинен:
а) отримати спеціальний «листок безпеки праці учасників практики» для своєї академічної групи в лаборантів Кафедри української фольклористики (кабінет 345 головного корпусу Університету);
б) підписати у цьому «листку» графу медичного допуску кожного студента групи у відповідного лікаря студентського медичного пункту (для цього потрібно, щоб кожен студент групи вчасно полагодив усі планові приписи студентського медичного пункту).
в) після цього усі студенти академічної групи – майбутні учасники фольклористичної практики – повинні пройти інструктаж з техніки безпеки праці у свого керівника практики і підписати відповідний пункт «листка безпеки праці».
6. Програма організації та проведення фольклористичної практики
Згідно з концепцією документування українського фольклору, розробленою й апробованою у процесі навчально-педагогічної діяльності Кафедри української фольклористики упродовж 2004–2015 років, виділений на проведення фольклористичної практики обсяг навчального часу структуровано на 5 модулів за основними етапами фольклористичного документування:
6.1. Змістовий модуль 1. Підготовка до фольклористичного польового дослідження
Термін проведення – перший і другий навчальні семестри напередодні фольклористичної практики.
Обсяг модуля: рекомендуємо керівникам практики провести чотири заняття з підготовки до фольклористичного польового дослідження (так званий “фольклористичний практикум)”.
Зміст модуля: на заняттях “фольклористичного практикуму” студенти повинні освоїти науково-методичні й технічні засади організації та проведення фольклористичного польового дослідження: ознайомитися з фольклорно-етнографічними особливостями обраного для дослідження регіону (рідної околиці) і, відповідно, розробити цільовий питальник; вивчити методи і прийоми польової роботи; повправлятися з аудіо-, відео- та фотоапаратурою; навчитися виповнювати типові форми документації зібраних фольклорних матеріалів.
Методичні рекомендації: поради щодо підготовки до фольклористичного польового дослідження подано у методичному посібнику “Документування фольклорної традиції” – Розділ 1. Організація фольклористичного польового дослідження (завантажити посібник).
6.2. Змістовий модуль 2. Проведення фольклористичного польового дослідження у формі студентської фольклористичної практики за місцем проживання
Термін проведення – офіційно фольклористична практика триває три тижні (кінець червня – початок липня), фактично ж студенти мають змогу досліджувати фольклорну традицію, розпочавши з кінця першого семестру.
Зміст модуля: студенти провадять польове дослідження фольклорної традиції рідного краю, з’ясовують специфіку живого побутування фольклорних явищ, вчаться практично застосовувати здобуті теоретичні знання і водночас виконують важливе науково-дослідне завдання – згромаджують новий фольклорний матеріал.
Рекомендований обсяг фіксацій фольклорної традиції (для одного студента): не менше 3-х годин аудіо- і/чи відеозаписів; бажана також фотофіксація фольклорно-етнографічних реалій. Така вимога зберігається і у випадку роботи студентів збирацькою групою: група у складі 2-х осіб повинна виконати не менше 6 годин записів.
Кафедра української фольклористики просить студентів, які натрапили на активні осередки побутування фольклорної традиції, талановитих виконавців, намагатися максимально фіксувати фольклорні явища (понаднормові записи студенти не зобов’язані транскрибувати, а лише оформляють документацію матеріалів для їх передачі в архів).
Методичні рекомендації: поради щодо проведення фольклористичного польового дослідження подано у методичному посібнику “Документування фольклорної традиції” – Розділ 2. Методика польової роботи; Розділ 3. Упорядкування зібраних фольклорних матеріалів (завантажити посібник).
6.3. Змістовий модуль 3. Транскрибування фольклорно-етнографічних записів
Зміст модуля: студенти транскрибують тексти власноруч зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів.
Термін проведення: настійно рекомендуємо студентам провадити транскрибування зібраних фольклорних матеріалів вже безпосередньо під час польового дослідження (у перервах поміж збирацькими сеансами) чи одразу ж після його завершення (на чернетках), щоб закінчити основну транскрипційну роботу ще до початку навчального семестру.
Обсяг модуля: на початку наступного після практики семестру (у вересні) рекомендуємо керівникам практики провести два консультативні заняття з транскрибування уснословесних творів (для з’ясування проблемних моментів) та узгодити графік індивідуальних консультацій керівника практики задля вивірки виконаних транскрипцій.
Методичні рекомендації: поради щодо транскрибування фольклорно-етнографічних записів подано у методичному посібнику “Документування фольклорної традиції” – Розділ 4. Транскрибування словесних текстів зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів (завантажити посібник).
6.4. Змістовий модуль 4. Архівування фольклорно-етнографічних документів
Термін проведення: рекомендуємо керівникам практики у другій половині вересня провести два заняття з питань архівування фольклорних документів.
Зміст модуля: студенти виповнюють типові форми документації зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів, систематизують й укладають архівні фольклорні документи.
Методичні рекомендації: поради щодо архівування фольклорно-етнографічних документів подано у методичному посібнику “Документування фольклорної традиції” – Розділ 5. Архівування зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів; Розділ 6. Оформлення матеріалів фольклористичної практики для здачі у фольклорний архів кафедри (завантажити посібник).
6.5. Змістовий модуль 5. Презентація і захист результатів фольклористичної практики
Термін проведення: опрацьовані матеріали фольклористичної практики студенти представляють на так званому “захисті фольклористичної практики”, який рекомендовано провести у формі заняття на початку жовтня наступного після практики семестру.
Зміст модуля: студенти укладають звіт про фольклористичну практику та опрацювання фольклорних матеріалів і публічно представляють результати проведених під час практики фольклористичних польових досліджень.
Методичні рекомендації: поради щодо укладання звіту про фольклористичну практику та опрацювання фольклорних матеріалів подано у методичному посібнику “Документування фольклорної традиції” – Розділ 6. Оформлення матеріалів фольклористичної практики для здачі у фольклорний архів кафедри (завантажити посібник).
Після “захисту фольклористичної практики” студенти здають опрацьовані фольклорні документи у Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси.
7. Оцінювання результатів практики
Результати фольклористичної практики керівник практики оцінює за “екзаменаційною” шкалою і вносить оцінку у відомість (у формі диференційованого заліку) та в окреме поле залікової книги.
8. Навчально-методична література і матеріали
8.1. Методичний посібник
Зміст кожного етапу організації та проведення фольклористичної практики – організація польового фольклористичного дослідження; методика польової роботи; упорядкування зібраних фольклорних матеріалів; транскрибування словесних текстів зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів; архівування зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів; оформлення матеріалів фольклористичної практики для здачі у фольклорний архів кафедри – розкрито у спеціальному методичному посібнику:
- Вовчак Андрій, Довгалюк Ірина. Документування фольклорної традиції. Засади організації і проведення фольклористичного польового дослідження, транскрибування й архівування зібраного фольклорного матеріалу: Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету (спеціальність 035 – Філологія, спеціалізація 035.01 – Українська мова та література; спеціальність 014 – Середня освіта, спеціалізація 014.01 – Українська мова та література) / Видання четверте, доповнене [проект]. – Львів, 2021. – 67 с. (завантажити)
8.2. Програми, питальники для фіксації фольклорно-етнографічних матеріалів
Запорукою успішного проведення фольклористичного польового дослідження, фіксації достовірних відомостей про фольклорну традицію є належна підготовка програми-питальника.
Пропонуємо студентам орієнтуватися на подані нижче програми і польові питальники у процесі підготовки програми-питальника для власного польового дослідження. Студенти можуть використовувати подані програми і питальники як основу для укладання власних програм-питальників, відповідно адаптувавши їх до регіональних особливостей досліджуваної фольклорної традиції.
Загальні програми-питальники:
- Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України / Упорядники Лідія Орел, Катерина Міщенко. Київ: ІСДО, 1995. 232 с. (завантажити)
- Програма до збирання відомостей про українсько-руський край і нарід / Уложена членами Наукового товариства імені Шевченка // Етнографічний збірник. Львів, 1895. Том 1. С. 1–16) (завантажити)
Тематичні програми-питальники:
- Гаївки. Сюжетно-тематичний польовий питальник (завантажити)
- Народна різдвяна драма. Тематичний польовий питальник (завантажити)
- Риндзівки. Сюжетно-тематичний польовий питальник (завантажити)
- Традиційна інструментальна музика. Тематична програма (завантажити)
- Українське весілля Західного Полісся. Тематичний польовий питальник (завантажити)
- Пастух Надія. “Повсякдення війни Росії проти України в усних історіях українців” (Тематичний запитальник для проведення інтерв’ю з метою фіксації фольклорних мотивів в оповідній традиції про досвід повномасштабної фази війни Росії проти України) (завантажити)
8.3. Типові форми документації для опрацювання фольклорно-етнографічних матеріалів (для завантаження)
Для потреб транскрибування й архівного упорядкування записаних фольклорно-етнографічних матеріалів та оформлення звіту за результатами практики розроблено типові форми документації, які студенти можуть завантажити за нижче поданими посиланнями:
- Електронний бланк оформлення матеріалів збирацького сеансу – файл шаблону IEK_seans_shablon.doс (завантажити)
- Каталог фольклорно-етнографічних фотоматеріалів – файл шаблону IEK_catalogue_photo_shablon.xls (завантажити)
- Звіт про фольклористичну практику та опрацювання фольклорних матеріалів – файл шаблону IEK_zvit_praktyka_shablon.doc (завантажити)
- Титульна сторінка архівної папки – файл шаблону IEK_tytul_papky_shablon.doc (завантажити)
8.4. Зразки упорядкування типових форми документації зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів (для завантаження)
- Зразок упорядкування матеріалів збирацького сеансу (завантажити)
- Зразок упорядкування каталога фольклорно-етнографічних фотоматеріалів (завантажити)
8.5. Покажчики для систематизації зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів
- Покажчик “Жанр уснословесних творів” (завантажити)
- Покажчик “Жанр інструментальної музики” (завантажити)
- Покажчик “Інципіт коментаря” (завантажити)
Про проблеми із завантаженням файлів методичного посібника, питальників, шаблонів і допоміжних матеріалів просимо повідомляти на адресу Лабораторії (folklorelaboratory@gmail.com)
9. Консультування
Лабораторія фольклористичних досліджень надає керівникам та студентам-учасникам фольклористичних практик консультації та допомогу з питань організації і проведення фольклористичної практики, її навчально-методичного і технічного забезпечення, упорядкування й архівування зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів:
9.1. Підготовка фольклористичної практики
– проведення загального (для академгрупи) інструктажу з методики і практики записування фольклору; освоєння аудіо-, відео- та фотоапаратури: користування цифровим диктофоном, освоєння фото- й відеокамери; проведення інсценізованих тренувань типового збирацького сеансу; вивчення типових форм документації матеріалів фольклористичної практики;
– надання аудіо-, відео- та фотоапаратури для потреб фольклористичного польового дослідження (за наявності).
9.2. Транскрибування фольклорно-етнографічних записів
– проведення загального (для академгрупи) інструктажу з методики і практики транскрибування фольклорно-етнографічних матеріалів та оформлення транскрипцій;
– індивідуальне консультування студентів з питань транскрибування.
9.3. Архівування фольклорно-етнографічних документів
– проведення загального (для академгрупи) інструктажу з архівування фольклорних документів: виповнення типових форм документації зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів, укладання архівних фольклорних документів;
– індивідуальне консультування студентів з питань архівування фольклорних документів.
Пропонуємо переглянути відеоконсультації з питань проведення фольклористичної практики:
- Відеоконсультація № 1 “Про практику”
- Відеоконсультація № 2 “Що записувати”
- Відеоконсультація № 3 “Як записувати”
- Відеоконсультація № 4 “Упорядкування електронних файлів фольклорних фіксацій”
- Відеоконсультація № 5 “Як подати матеріали практики керівникові на перевірку”
Із питаннями консультацій просимо звертатися у Лабораторію фольклористичних досліджень за адресою:
Лабораторія фольклористичних досліджень
Філологічний факультет
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Університетська, 1, аудиторія 345 (кабінет завідувача)
79602 Львів, Україна
тел.: +38032 239 47 20
e-mail: folklorelaboratory@gmail.com
P. S. Із питаннями групових консультацій та інструктажів просимо керівників практик і старост студентських груп заздалегідь зголошуватися електронною поштою.