Упродовж листопада 2018 року тривала серія презентацій здобутків Фольклористичної студентської експедиції Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси “Бойківщина – 2018”. Презентації відбулися завдяки активній співпраці організаторів та учасників експедиції (викладачів Кафедри української фольклористики Ірини Федун і Андрія Вовчака та студентів спеціалізації “фольклористика”) зі Львівським товариством Бойківщина (і зокрема головою товариства Андрієм Німцем).
Розпочала серію презентація Фольклористичної експедиції на філологічному факультеті Львівського університету імені Івана Франка 7 листопада 2018 року. Важливо, що захід, орієнтований здебільшого на академічну спільноту, відвідали не лише студенти й викладачі Кафедри фольклористики та філологічного факультету, але до нього долучилася і позауніверситетська аудиторія, зокрема члени Львівського товариства “Бойківщина”.
Через тиждень, 14 листопада 2018 року, фольклорно-етнографічні записи Експедиції було представлено у місті Старий Самбір за активного сприяння Старосамбірської районної ради (зокрема голови ради Тетяни Терлецької та співробітниці Надії Пупи). До заходу, який відбувся у сесійній залі районної ради, було запрошено працівників культури й просвіти, місцевих поціновувачів народної традиції, серед яких було й кілька виконавців, від яких учасники експедиції записували фольклор влітку. Після завершення презентації слухачі активно долучилися до дискусії про стан традиційної культури краю, охоче ділилися своїм досвідом, відомостями про цікавих місцевих виконавців.
28 листопада 2018 року з матеріалами Фольклористичної експедиції мали змогу ознайомитися мешканці селища Славське: презентацію, яка проходила у Будинку культури, відвідали вчителі і старшокласники місцевої школи, працівники культури і співробітники органів місцевого самоврядування (об’єднаної територіальної громади) Славського. Слухачі радо “впізнавали” у фольклористичних аудіо- й відеозаписах традиції рідного краю, брали участь в обговоренні регіональних фольклорних явищ. Тут же після завершення презентації її організатори змогли налагодити корисні контакти для продовження фольклористичного вивчення краю, зокрема для запису особливостей бойківського традиційного колядування.
Зазначені презентації здобутків Фольклористичної експедиції Кафедри української фольклористики відбувалися за однаковим сценарієм і складалася з трьох змістових блоків. У першому представлено загальну інформацію про експедицію: географія дослідження, учасники, кількісні показники фіксацій.
Цьогоріч Фольклористична експедиція Кафедри української фольклористики “Бойківщина – 2018” під керівництвом асист. Ірини Федун та доц. Андрія Вовчак проходила у два етапи.
Перший етап експедиції тривав з 21 по 27 червня 2018 року з осідком у місті Старий Самбір. Учасники експедиції – студенти філологічного факультету спеціалізації “фольклористика”: Тетяна Боцвін, Ірина Славич, Вікторія Краснопольська, Віра Дубів, Уляна Сигляник, Оксана Хомик, Юлія Кущ, Дар’я Ладатко, Ростислав Петрів, Марта Батьо й Анастасія Михайлів. Обстежений терен – 12 населених пунктів в околиці міста Старий Самбір: села Бачина, Бусовисько, Велика Лінина, Верхній Лужок, Воля, Морозовичі, Спас, Стара Ропа, Стара Сіль, Страшевичі, Тершів, Торчиновичі. Польовий здобуток першого етапу експедиції: 29 збирацьких сеансів (у формі зустрічей-інтерв’ю) з 59 носіями фольклорної традиції (виконавцями-респондентами); 49 годин аудіофіксацій (виконаних за допомогою високоякісних цифрових диктофонів Zomm H1n), понад 17 годин відеозаписів, більше 500 фотографій.
Другий етап експедиції відбувся упродовж 2–7 липня 2018 року з осідком у містечку Славсько. Його учасниками були студенти філологічного факультету спеціалізації “фольклористика”: Анна Скрипник, Олександра Самотий, Богдана Притула, Василина Дацко, Романа Крупник, Галина Климак, Юлія Михайлів, Софія Костельна, Вікторія Левко, Юлія Вознюк і Анна Добжанська. Обстежений терен експедиції – 11 населених пунктів в околиці містечка Славсько: містечко Славсько, села Тернавка, Лавочне, Опорець, Тухля, Либохора, Верхня і Нижня Рожанки, Волосянка, Ялинкувате і Хащованя. Польовий здобуток другого етапу експедиції: 53 збирацькі сеанси (у формі зустрічей-інтерв’ю) з 63 носіями фольклорної традиції; 56 годин аудіофіксацій, 5 годин відеофіксацій, понад 400 фотографій.
Другий і основний блок презентації Фольклористичної експедиції Кафедри ознайомив відвідувачів заходу з фольклорною традицією обстежених теренів на основі польових фіксацій. Презентація у стінах Університету охопила фольклорно-етнографічні матеріали обох досліджених теренів (Старосамбірщини і околиць Славського), натомість регіональні презентації у Старому Самборі і Славському представляли лише місцеву традицію. Для загального ознайомлення із фольклорною традицією досліджених бойківських теренів автори презентації (асист. Ірина Федун і доц. Андрій Вовчак) відібрали із зібраного експедиційного матеріалу типові фольклорно-етнографічні явища, які характеризують бойківську традиційну культуру. З відео-, аудіо- та фотофіксацій цих явищ Андрій Німець уклав аудіовізуальний ряд, який і творив основу презентації.
Присутні мали нагоду ознайомитися із бойківською календарною обрядовістю і фольклором зимового циклу (звичаєвість Андрія; звичай полазника; обрядовий різдвяний хліб “карачун”; бойківські колядки дівчині, парубку, господареві; коляди з апокрифічними мотивами; різдвяна лялькова драма), весняно-літнього циклу (гаївкова традиція на Старосамбірщині; звичай маїти худобу на Зелені свята на Сколівщині; пастуші звичаї “петрування” на Петра і Павла на Старосамбірщині). В обох досліджених теренах (на Старосамбірщині і на Сколівщині) було зафіксовано цікаве явище сезонно-господарського бойківського фольклору – пастуші гоєкання (пісні, якими перемовляються пастухи, що пасуть отари на гірських схилах).
Родинна обрядовість і фольклор були представлені хрестинними піснями (Старосамбірщина) та широкою добіркою весільних традицій і обрядового співу (ладканками): різання барвінку, благословення молодого і молодої до шлюбу, весільна гостина, посад, перепій, “балець”. Особливості бойківського позаобрядового фольклору продемонстровано на зразках поезії родинно-побутової (любовні та родинно-побутові пісні і балади), суспільно-побутової (жовнірські пісні) та історичної тематики (повстанські пісні, й особливо цінні оповідання і перекази про боротьбу повстанців у теренах). Ірина Федун окремо розкрила жанрове розмаїття і сучасний стан бойківської народної інструментальної музики, вказала на особливості побутування народних інструментів. Лише кількома відеозаписами (зі Славського) була представлена традиційна танцювальна культура Бойківщини (явище, яке нагально потребує пильної уваги науковців і популяризаторів народної культури). Завершувала цей блок презентації цікава добірка матеріалів про мистецький доробок талановитих виконавців (народних поетів та композиторів), які вразили збирачів органічним переосмисленням традиційної культури в авторській творчості.
У третьому блоці презентації своїми враженнями про експедицію, досліджені терени та їх мешканців поділилися студенти-фольклористи, для яких ця мандрівка стала першим досвідом фольклористичної польової праці та живого спілкування із носіями народної культури. Як вияв пошани до місцевої фольклорної традиції та її носіїв студенти під керівництвом Ірини Федун виконали кілька пісенних творів, які відібрали з-поміж експедиційних записів.
На завершення організатори презентації від імені Кафедри української фольклористики і Львівського товариства “Бойківщина” подякували виконавцям за плекання традиції та готовність ділитися її скарбами, а також працівникам місцевого самоврядування, працівникам культури за всебічне сприяння і допомогу в організації побуту, налагодженні контактів з культурними осередками та загалом за щире зацікавлення роботою фольклористів. На презентації в Університеті голова товариства “Бойківщина” Андрій Німець вшанував студентів і викладачів – учасників експедиції, пам’ятними подячними листами. На презентаціях у Старому Самборі та у Славському подячні листи були вручені працівникам місцевого самоврядування за сприяння у роботі збирачів.
Зазначені презентації як і презентовані фольклористичні експедиції відбулися в рамках спільного дослідницько-популяризаційного проекту Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського університету імені Івана Франка та Львівського товариства “Бойківщина”. Мета проекту – наукове вивчення і популяризація традиційної культури бойків. Цьогоріч у рамках проекту вперше було апробовано поїздки з презентаційними заходами у досліджені терени. У такий спосіб учасники проекту намагаються формувати у суспільній свідомості українців цілісне уявлення про рідну етнокультурну традицію, акцентують на її вагомості й актуальності для різних сфер життєдіяльності сучасної людини.
Андрій Вовчак