Безцінний дарунок доцента Михайла Чорнопиского Фольклорному архіву КУФ

22 січня 2025 року фонди Фольклорного архіву КУФ поповнилися новими цінними матеріалами: доцент Михайло Чорнопиский, львівський фольклорист, літературознавець, кандидат філологічних наук, багатолітній доцент Кафедри української фольклористики імені академіка Філярета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка подарував Архіву добірку матеріалів студентських фольклористичних польових досліджень, які проходили під його керівництвом упродовж 1976–1990 років.

Доцент Михайло Чорнопиский тісно співпрацював з Фольклорним архівом КУФ та Лабораторією фольклористичних досліджень у справі організації студентських польових досліджень фольклорної традиції та опрацювання зібраних матеріалів. Будучи викладачем Кафедри української фольклористики імені академіка Філярета Колесси (1995–2022), він організував чимало важливих і результативних фольклористичних експедицій у різні куточки України, також дистанційно керував індивідуальними фольклористичними практиками студентів-філологів (за місцем проживання), завжди підкреслював важливість польової збирацької праці для вишколу майбутніх фольклористів та філологів й усіляко допомагав фахівцям Лабораторії фольклористичних досліджень належно упорядковувати й архівувати зібраний фольклорно-етнографічних матеріал.

Подаровані Фольклорному архіву КУФ фольклорні матеріали постали у рамках багатолітньої педагогічної та наукової праці Михайла Чорнопиского у Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки (у 1966–1979 роках) та у Тернопільському державному педагогічному інституті (у 1979–1995 роках). Працюючи на філологічних факультетах цих педагогічних інститутів, Михайло Чорнопиский мав серед своїх обов’язків проведення студентських фольклористичних практик. І вже попереднє ознайомлення з добіркою наданих студентських фольклорних записів засвідчує, що як керівник фольклористичної практики він дуже уважно ставився до польової праці студентів і націлював збирачів на серйозну збирацьку роботу, яка мала допомогти майбутньому філологові глибоко пізнати культуру свого народу, а результати якої повинні стати джерельною базою для українознавства.

Детальну інформацію про змістові, якісні та кількісні характеристики подарованих фольклорних матеріалів можна буде здобути лише за результатами уважного вивчення добірки. Зараз подаємо лише загальну інформацію.

З погляду географії записів фольклорні матеріали представляють фольклорну традицію Волині, Західного Полісся та Західного Поділля (Волинська, Рівненська, Тернопільська та Львівська області).

Особливо цінними є матеріали експедиційних фольклористичних практик на теренах Волині та Західного Полісся, які під керівництвом Михайла Чорнопиского зібрали студенти Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки:

• 1976, 1978 роки – Ратнівський район Волинської області (обстежено 43 населені пункти, зокрема села Поступель, Конище, Сільце, Запоківне, Самари, Вижично, Головище, Доманове, Гірники, Тур, Гута, Заліси, Заболоття, Жиричі, Річище, Щитинська-Воля, Язовні).
• 1978–1979 роки – Камінь-Каширський район Волинської області (обстежено 40 населених пунктів, зокрема села Видричі, Грудки, Гута, Малі Голоби, Полиці, Іваномисль, Гута-Боровенська, Рудка-Червенська, Ворокомле, Кримне, Брониця, Фаринки, Соснівка, Городок).
• 1979 рік – Володимир-Волинський район Волинської області (обстежено 33 населені пункти, зокрема села Охнівка, Стенжаричі, Турівка, Острівок, Микитичі, Поничі, Хобултова, Льотниче, П’ятидні, Хрипаличі, Федорівка, Новосілки).

Матеріали зазначених фольклористичних експедицій містять аудіозаписи на магнітних стрічках, що безперечно є безцінним надбанням для Фольклорного архіву КУФ.

Не менш цінними є матеріали експедиційних фольклористичних практик із Західного Поділля (Тернопільська область), зібрані зусиллями студентів Тернопільського державного педагогічного інституту:

• 1987 рік – Борщівський район Тернопільської області (обстежено 21 населений пункт, зокрема села Боришківці, Окопи, Іване-Пусте, Дністрове, Мельниця-Подільська, Кудринці, Залісся, Пилипче).
• 1987 рік – Заліщицький район Тернопільської області (обстежено 17 населених пунктів, зокрема села Нирків, Садки, Свершківці, Литячі, Шутроминці, Устечко, Глушка, Ангелівка, Нагоряни, Буряківка).
• 1988 рік – Підволочиський район Тернопільської області (обстежено 21 населений пункт, зокрема села: Воробіївка, Нове Село, Сухівці, Скорики, Пеньківці, Медин, Чернилівка, Іванівка, Качанівка, Турівка, Лисичинці).
• 1990 рік – Теребовлянський район Тернопільської області (обстежено 20 населених пунктів, зокрема села Лошнів, Підгайчики, Деренівка, Довге, Стара Брикуля, Зарваниця, Боричівка, Волиця, Котузів, Ласківці).

Велику частину подарованої добірки складають матеріали індивідуальних фольклористичних практик студентів за місцем проживання, які доповнюють окреслену географію записів.

Щодо носіїв, то добірка подарованих фольклорних матеріалів творить комплекс різних документів:

• її основу складають рукописні фольклорні збірники студентів-збирачів (550 одиниць). Кожен такий збірник складається з кількох учнівських зошитів на 12 сторінок, списаних від руки, у яких матеріал груповано за жанрово-видовим принципом, наприклад: у першому зошиті подано записи народного весілля, у другому – записи родинно-побутової пісенності, у третьому – малі фольклорні жанри, у четвертому – казки, у п’ятому подано інформацію про населений пункт;
• також у добірці наявні аудіозаписи на магнітній стрічці (шириною 6,3 мм на котушках або так званих “бобінах”): 8 бобін (довжиною стрічки 375 метрів), 4 бобіни (довжиною стрічки 150 метрів); 1 магнітофонна касета (компакт-касета тривалістю запису 60 хв).
• важливими є супровідні документи, які дають змогу зрозуміти процеси організації та проведення польових досліджень, методику збирацької роботи: листування студентів із керівником практики Михайлом Чорнописким (14 листів), методичні матеріали та звітна інформація (кошториси, списки учасників фольклористичних практик, списки розселення студентів-збирачів по населених пунктах досліджуваного терену).

Матеріали добірки надійшли у Фольклорний архів КУФ у доброму фізичному стані. Очевидно, що Михайло Чорнопиский зберігав їх турботливо, з розумінням їхньої значимості.

Подаровані матеріали потребують уважного вивчення, за результатами якого вони будуть депоновані в архівних фондах Фольклорного архіву КУФ. Зважаючи на специфіку походження цих матеріалів (вони постали у результаті діяльності Михайла Чорнопиского в інших навчальних закладах), вони будуть архівно організовані у фонді ОЕК Фольклорного архіву КУФ, який містить особисті матеріали, що їх Архіву надали на зберігання або подарували співробітники Кафедри української фольклористики, наші колеги-дослідники з інших народознавчих інституцій, любителі фольклору. У межах фонду ОЕК буде створено особисту колекцію Михайла Чорнопиского.

Від імені співробітників Лабораторії фольклористичних досліджень та Фольклорного архіву КУФ висловлюю щиру подяку доценту Михайлу Чорнопискому за такий безцінний дарунок, який збагатить фонди нашого Архіву, а отже збільшить фахову значимість Фольклорного архіву КУФ. Також дякуємо за довіру та визнання нашої архівної праці. І сподіваємося на дальшу співпрацю.

Завідувачка Лабораторії фольклористичних досліджень
магістр фольклористики Марія Папіш

26.06.2025