Архівні надходження Фольклорного архіву КУФ за 2023 рік

Наприкінці березня 2024 року фахівці Лабораторії фольклористичних досліджень завершили архівне опрацювання матеріалів студентських фольклористичних практик 2023 року. Опрацьовані матеріали розміщено на вічне зберігання у фондах Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики імені академіка Філярета Колесси (Фольклорний архів КУФ).

Сам процес архівного опрацювання фольклорно-етнографічних матеріалів студентських практик обіймає низку важливих науково-організаційних, систематизаційних і технічних заходів. Насамперед архівісти Лабораторії у тісній співпраці зі студентам-збирачам та викладачами-керівниками практик вивіряють цілісність і правильність упорядкування здобутих матеріалів. Це дуже відповідальний момент в опрацюванні архівних надходжень, який вимагає від архівістів уважності і пильності, особливо в роботі з електронними документами. Комплект матеріалів фольклористичної практики (одного збирача чи збирацької групи) містить документи двох типів: 1) первинні документи – електронні файли фіксацій (аудіо- та відеозаписів, фотографій, інших графічних ілюстрацій), здобуті під час польового дослідження, – вони мають особливу цінність як єдині і неповторні фольклорні документи (які неможливо відновити у випадку втрати); 2) вторинні документи – це файли транскрипцій фольклорних записів, файли каталогів зібраного матеріалу, тобто документи, створені вже в процесі камерального опрацювання зібраних фольклорно-етнографічних матеріалів. Відтак архівісти Лабораторії вивіряють наявність цих документів, правильність їх оформлення й організації, технічну цілісність їх носіїв (електронних файлів), виповнюють архівні шифри, окремо проводять загальний огляд словесної транскрипції фольклорно-етнографічних записів. Після таких архівних робіт матеріали студентських практик перетворюються на архівні документи, й архівісти укладають їх у відповідні архівні фонди на зберігання. Завдяки активній підтримці наших колег з Американської спілки фольклористів (American Folklore Society) і Кафедри фольклору та етномузикології Університету Індіани (місто Блумінгтон, США) Лабораторія з початком повномасштабної війна росії проти України отримала змогу зберігати електронні фонди Фольклорного архіву КУФ у надійних хмарних сховищах (детальніше про це див. у статті Андрія Вовчака “Українсько-американський проєкт резервного копіювання фольклорних архівних документів”).

Нові архівні документи, укладені з фольклорно-етнографічних матеріалів студентських фольклористичних практик 2023 року, поповнили два основні фонди Фольклорного архіву КУФ:

1. Фонд ЕК, який акумулює фольклорно-етнографічні фіксації студентських фольклористичних практик, що відбувалися у формі експедиційних виїздів студентів-фольклористів та викладачів Кафедри української фольклористики;
2. Фонд ІЕК, який акумулює фольклорно-етнографічні фіксації студентських фольклористичних практик стаціонарного типу, які студенти-філологи проходили індивідуально за місцем проживання.

Архівні надходження фонду ЕК

У минулому 2023 році Кафедра української фольклористики імені академіка Філярета Колесси провела дві студентські фольклористичні експедиції, обидві в селі Урич та його околицях (Стрийський район Львівської області, фольклорно-етнографічний район Бойківщина).

Фольклористична експедиція “Бойківщина – 2023” тривала упродовж 22–29 червня 2023 року у чотирьох бойківських селах: Урич, Підгородці, Ямельниця і Сопіт Стрийського району Львівської області. Експедицію організували й провели викладачі Кафедри української фольклористики проф. Святослав Пилипчук і проф. Ярослав Гарасим. В експедиції взяли участь студенти-фольклористи (академгрупа ФЛф-31) Вікторія Олива, Марія Солонинка, Неля Попович, Юлія Половчак і Ростислав Кононенко. Під час експедиції збирачі обстежили фольклорну традицію сіл Урич (тут було проведено 6 збирацьких сеансів), Підгородці (3 збирацькі сеанси), Ямельниця (4 збирацькі сеанси), Сопіт (1 збирацький сеанс).

Збирацький доробок експедиції містить звукові (14 годин) та фотофіксації (29 фотографій) фольклорно-етнографічних реалій – загалом 72 документи (файли) загальним обсягом 487 МБ інформації. Матеріали експедиції задепоновано у фонді EK, серія EK_SP20230622.

Фольклористична експедиція “Бойківщина (Урич) – 2023” тривала упродовж 6–12 липня 2023 року у бойківському селі Урич Стрийського району Львівської області. Експедицію організувала й провела викладачка Кафедри української фольклористики доц. Уляна Парубій. В експедиції взяли участь завідувачка Лабораторії фольклористичних досліджень Марія Папіш, студенти-фольклористи (академгрупа ФЛф-11) Соломія Волошин, Марія Мʼякуш, Василіса Савіна і Дарина Шумлянська. У межах експедиції було проведено 6 збирацьких сеансів з метою з’ясування сучасного стану побутування фольклорної традиції села Урич.

Збирацький доробок експедиції містить звукові (10 годин, 20 хвилин), відео- (16 хвилин) та фотофіксації (18 фотографій) – загалом 56 документів (файлів) загальним обсягом 7 ГБ інформації. Матеріали експедиції задепоновано у фонді EK, серія EK_UP20230622.

Архівні надходження фонду ІЕК

В архівному фонді ІЕК у 2023 році було задепоновано матеріали фольклористичних практик студентів-філологів (8 академічних груп першого курсу), які проходили влітку 2023 року у формі індивідуального стаціонарного польового дослідження (за місцем проживання студентів) під дистанційним керівництвом викладачів Кафедри української фольклористики проф. Ярослава Гарасима, проф. Олени Гінди, проф. Ірини Довгалюк, проф. Ганни Сокіл, доц. Лілії Яремко, доц. Ігоря Гунчика, доц. Олени Сироїд, доц. Уляни Парубій і доц. Ірини Федун.

Студенти-філологи під час своїх індивідуальних польових досліджень провели 270 сеансів (у формі зустрічей-інтерв’ю) з 270 носіями фольклорної традиції у 130 населених пунктах і записали 3730 одиниць фольклорних творів та фольклорно-етнографічної інформації. Загальний доробок цих студентських практик становить 266 годин аудіозаписів і 748 фотографій. Загалом фонд ІЕК Архіву поповнився 1680 документами (файлами) загальним обсягом 43,2 ГБ інформації.

Збирачам-практикантам вдалося зафіксувати чудові зразки календарної обрядовості багатьох регіонів України, зокрема традиції колядування і щедрування; звичай робити яблуневу сосну в селі Гусаків Яворівського району Львівської області; обряди водіння гаївок у селах Турʼя, Звенигород, Бортятино, Жирівка Львівської області; купальську і русальну традицію у селі Велика Цвіля та місті Звягель Житомирської області й у селі Зарічне Рівненської області. Серед записів родинного фольклору й обрядовості – багаті піснями і обрядами весілля з Чернігівщини, Івано-Франківщини та Львівщини, звичаї під час народження дитини та дитячий фольклор, похоронна обрядовість. Серед записів необрядового фольклору домінують балади й пісні родинно-побутового життя, пісні про кохання, короткі приспівки-дотинки, демонологічні оповідання. Особливо цінні фіксації історичного фольклору: оповідання-спогади, перекази і пісні стрілецької та повстанської тематики, про депортацію українців з території Лемківщини (операція “Вісла”), про катування українців у совєтських тюрмах і заслання у Сибір та ін.

Призбираний під час студентських фольклористичних практик 2023 року фольклорно-етнографічний матеріал має безперечну цінність для наукової праці, освітнього процесу та популяризації духовної спадщини українського народу. Найближчим часом архівісти Лабораторії розпочнуть заходи з організації доступу до нових архівних надходжень: архівні документи будуть каталогізовані. Фольклорні каталоги нашого Архіву (див.: http://labs.lnu.edu.ua/folklore-studies/folklore-archives/catalogs/) дають змогу його користувачам орієнтуватися у географії запису наявних в архівних фондах фольклорно-етнографічних матеріалів (за збирацькими сеансами).

Завершити цей звіт я хочу щирою подякою усім студентам і викладачам, які сумлінно організували й провели польові дослідження фольклору й допомогли архівістам Лабораторії належно упорядкувати й заархівувати зібраний фольклорно-етнографічних матеріал. Нас вельми тішить, що більшість студентів віднеслися до виконання фольклористичної практики не сухо формально (щоб отримати оцінку й закрити відомість), а з розумінням того, що процес взаємодії з фольклорною традицією та її носіями – це безцінний для особистого фахового зростання філолога культурно-соціальний досвід, а здобута “у полі” фольклорно-етнографічна інформація – справжній внесок у справу вивчення культури свого народу. Особливо у сьогоднішні важкі воєнні часи, коли відвічний лютий ворог зазіхнув на саме буття України й українців, збереження нематеріальної культурної спадщини нашого народу набуває особливої ваги і сенсу.

Завідувачка Лабораторії фольклористичних досліджень
магістр фольклористики Марія Папіш

31.03.2024 року