Основними завданнями Лабораторії є:
- Пошук, збір та фіксація (за допомогою сучасних аудіовізуальних засобів) діалектного матеріалу;
- Транскрибування діалектних записів за допомогою спеціальних графічних позначень та збереження їх у цифровому форматі на електронних носіях;
- Формування електронної бази діалектних даних, що зробить їх доступними для дослідників та сприятиме введенню значного масиву матеріалу в наукових обіг;
- Упорядкування, систематизація й архівування діалектних матеріалів;
- Створення фонотеки, де діалектний звуковий матеріал зберігатиметься у вигляді сукупності аудіо- та відеозаписів діалектного мовлення. Така сукупність первинного діалектного матеріалу з погляду ефективного застосування в діалектологічних дослідженнях становить серйозну проблему, пов’язану із систематизацією й структуруванням текстів для роботи з ними. Розв’язати зазначену проблему допоможуть сучасні комп’ютерні програми;
- Забезпечення можливості автоматизованої роботи із текстовим діалектним матеріалом;
- Застосування технічного та наукового потенціалу Лабораторії в навчальному процесі на лекційних та практичних заняттях з української діалектології. Це дасть змогу студентам-філологам набути навички запису й транскрибування діалектних текстів, користуватися діалектологічним архівом катедри української мови імені професора Івана Ковалика у вільному доступі (у мережі Інтернет) для написання наукових праць. Робота студентів у сучасній Лабораторії допоможе поглибити теоретичні знання про систему діалектної мови, її територіальну диференціацію і передусім дасть можливість їм сприймати діалектні явища не як щось абстрактне, архаїчне, а як реальне, живе мовлення;
- Реалізація діалектного фактажу в науковому дискурсі, що дасть можливість вивчати українські діалекти в загальнослов’янському мовному контексті; аналізувати динамічні процеси в системі говорів української мови, опираючись на тексти; досліджувати матеріальну і духовну культуру діалектоносіїв в етнолінгвістичному аспекті; описувати нові процеси, які відбуваються у фонетиці, морфології, лексиці та синтаксисі сучасних українських говорів;
- Пошук, збір та фіксація (за допомогою сучасних технічних засобів) онімного матеріалу;
- Формування електронної бази власних назв різних типів, що зробить їх доступними для дослідників та сприятиме введенню значного масиву матеріалу в наукових обіг;
- Упорядкування, систематизація й архівування онімного фактажу; забезпечення можливості автоматизованої роботи із текстовим діалектним матеріалом;
- Застосування технічного та наукового потенціалу Лабораторії у навчальному процесі студентів-філологів;
- Зібраний та систематизований онімний матеріал уможливить подальше дослідження власних назв не лише у традиційному лексико-семантичному аспекті, але й на етнолінгвістичному, соціолінгвістичному, когнітивному тощо рівнях;
- Електронна картотека сучасних онімів сприятиме розвиткові ономастики не лише на українському рівні, але в загальнослов’янському масштабі;
- Перспективним для Лабораторії є опрацювання й історичної онімії (історичні карти, описи земель, метрик, інвентарів, шематизмів тощо);
- Зібраний онімний фактаж дає можливість реалізуватися в наступному рівні ономастичних досліджень: ономастична лексикографія та ареалогія. Лабораторія у Львівському університеті імені Франка могла б стати провідним осередком картографуванням онімів різних типів. А це уможливило б залучення українського онімного матеріалу до Загальнослов’янського ономастичного атласу.