На філологічному факультеті завершилася діалектологічно-ономастична практика.
У межах освітніх програм «Філологія. Українська мова і література» та «Середня освіта. Українська мова та література» студенти філологічного факультету успішно завершили вивчення дисципліни «Українська діалектологія», застосували набуті знання на практиці, у польових умовах осягнули говіркове розмаїття української мови, а зроблені ними записи діалектного мовлення суттєво поповнили архівні фонди Лабораторії діалектологічних та ономастичних студій.
Вагомим внеском у збереження мовної спадщини України стали діалектні матеріали з різних регіонів українського діалектного обширу — не лише південно-західного наріччя, а й північного та південно-східного. Особливо цінними є записи з Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей. Упродовж практики студенти не тільки фіксували, а й аналізували діалектний та ономастичний матеріал, зокрема історію творення та побутування мікротопонімів.
Ще одним різновидом роботи студентів стало оцифрування й систематизація архівних діалектних записів 50–70-х років ХХ століття, зроблених під час експедицій науковцями Львівського університету, серед яких були знані мовознавці: І. Ковалик, І. Ощипко, І. Денисюк, Д. Гринчишин, В. Черняк, А. Кабайда, Я. Пура, В. Криворучко, З. Булик, О. Захарків, Т. Панько. Діалектні матеріали середини минулого століття фіксують унікальні мовні риси, які нині поступово трансформуються, оновлюються, а іноді й зникають, однак є безцінними для дослідників української мови.
Захист результатів діалектологічно-ономастичної практики засвідчив високий рівень підготовки студентів, їхню мотивацію до наукової діяльності та готовність долучатися до популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереження. Учасники презентували власні дослідження, обговорили перспективи розвитку діалектології та ономастики, а також поділилися враженнями від практики.
Практика стала не лише науковим здобутком, а й важливим етапом у формуванні мовної свідомості молодих філологів, які прагнуть зберегти багатство української мови для майбутніх поколінь.
