Нові бойківські фольклорні матеріали

13 серпня 2017 року

Упродовж 23 червня – 9 липня 2017 року тривала фольклористична експедиція Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка “Від Сяну до Солокії: втрачена і віднайдена Вітцівщина”. Експедиція відбувалася у рамках спільного дослідницько-популяризаційного проекту товариства “Бойківщина” (місто Львів) і Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського університету імені Івана Франка. Головна мета експедиції – дослідження фольклорної традиції бойківського населення, яке на зламі 1940–1950-х років було депортоване з рідних земель на берегах гірського Сяну в Турківському районі Львівської області і згодом переселене у західні околиці сучасного Сокальського району Львівської області. Ініціатором проекту виступив в.о. голови товариства “Бойківщина” (м. Львів) Андрій Німець. Фольклористичне польове дослідження у формі експедиції організували і провели викладачі Кафедри української фольклористики Ірина Федун і Андрій Вовчак.

Експедиція відбулася у два етапи. Перший етап тривав упродовж 23–28 червня 2017 року на західних теренах Сокальського району Львівської області. У ньому взяли участь студенти філологічного факультету спеціалізації “фольклористика”: Христина Коропат, Юлія Кучко, Наталія Оріхівська, Оксана Рокецька, Ганна Савинська, Катерина Співак і Христина Федорчук, а також волонтери: Галина Найдух (студентка Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка), Марія Папіш (аспірантка Кафедри української фольклористики) та Крістіан Дімер (Christian Diemer, композитор, етномузиколог, м. Ваймар, Німеччина). Осідком першого етапу експедиції було обрано місто Белз, звідки учасники експедиції робили щоденні дослідницькі виїзди у навколишні населені пункти. Упродовж 23–27 червня 2017 року вдалося провести записи у селах Стаївка, Корчів, Домашів, Острівок, Заболоття, Жужеляни, Себечів, Муроване, Угринів Сокальського району Львівської області.

Другий етап експедиції відбувався 4–9 липня 2017 року у Турківському районі Львівської області спочатку з осідком у селі Шандровець, а згодом у місті Турка. У другому етапі взяли участь студенти філологічного факультету спеціалізації “фольклористика” Лілія Литвин, Катерина Мигул, Лілія Кутна, Уляна Мудрик і Христина Щербій. Дослідники провели фольклористичні записи у селах Беньова, Соколики, Тарнава, Нижній і Верхній Турів, Шандровець, Нижня Яблонька та у місті Турка.

Загальний здобуток першого етапу експедиції склав: 42 збирацькі сеанси (інтерв’ю),  майже 55 годин аудіозаписів, 8 годин відеозаписів і понад 900 фотографій. Під час другого етапу було проведено 28 збирацьких сеансів – це становить понад 34 години аудіозаписів, 8 годин відеозаписів і понад 300 фотографій. Зібраний матеріал задепоновано на електронних накопичувачах Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики; створено резервні копії. Детальне опрацювання матеріалу розпочнеться з початком навчального року у вересні і відбуватиметься у межах виконання програми фольклористичної практики.

Керівник експедиції доц. Андрій Вовчак

 


Народнопісенні матеріали з Волині

31 травня 2017 року

Михайлівська дерев’яна церква 1661 року. Село Щурин. 24.04.2017 року.

Упродовж 23–25 квітня 2017 року доц. Андрій Вовчак у рамках збирацької діяльності Лабораторії фольклористичних досліджень взяв участь у фольклористичній тематичній експедиції на Волинь (Рожищенський район Волинської області). Експедицію ініціювала Ірина Клименко (кандидатка мистецтвознавства, завідувачка Київської лабораторії етномузикології Національної музичної академії України імені Петра Чайковського) з метою уточнення географії поширення обрядових мелотипів у центральних районах Волині (з цих теренів етномузикологи не мають достатньо джерельного матеріалу). У експедиції також взяла Ларися Лукашенко (кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка).

Упродовж трьох експедиційних днів збирачі відвідали 7 сіл Рожищенського району Волинської області: Берегове, Береськ, Ворончин, Доросині, Кияж, Мильськ, Тристень. У цих селах було проведено 15 збирацьких зустрічей (сеансів), під час яких зроблено записи від 18 респондентів (15 жінок та 3 чоловіків). Збирацьким набутком експедиції став цікавий джерельний матеріал, зафіксований у звуковій формі (15 годин аудіозаписів), у формі рухомих (13 годин відеозаписів) та нерухомих зображень (279 фотографій).

У зібраному фольклорному матеріалі домінують весільні обрядові пісні (на них найбільше звертали увагу збирачі), які записано у контексті розповідей про весільну обрядовість. Також збирачі зафіксували цікаві зразки колядок, веснянок, жнивних пісень, звичайних пісень родинно-побутової тематики. З-поміж опитаних респондентів особливо багатим пісенним репертуаром, гарною пам’ятю та чудовим виконавським хистом (попри поважний вік) володіють Валентина Столярчук (село Тристень, 82 роки), Євген Саванюк (село Ворончин, 84 роки), Оксана Синя (село Кияж, 76 років), Ганна Романюк (село Мильськ, 84 роки), Євгенія Лісничук (село Берегове, 77 років).

Матеріал, згідно з домовленістю учасників експедиції, буде депоновано на рівних умовах у фольклорних архівах трьох інституцій: Київської лабораторії етномузикології Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка та Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси.

На сьогоднішній день матеріали експедиції вже частково опрацьовано (подано необхідну «паспортну» інформацію про збирацькі сеанси, респондентів) й розміщено у Фольклорному архіві КУФ (фонд LEK, серія LEK_02AV20170423). Детальну транскрипцію збирацьких сеансів буде проведено вже упродовж наступного семестру.

Андрій Вовчак

 


Традиційний гуцульський обряд колядування у виконанні колядницького гурту з села Криворівня Івано-Франківської області

16 січня 2016 року

IMG_159815 січня 2016 року в Інститут франкознавства філологічного факультету завітав з гуцульською колядою колядницький гурт з села Криворівня Івано-Франківської області.

Одягнені в чудову гуцульську ношу, «озброєні» топірцями, у супроводі музичних інструментів (трембіти, рогів, скрипки, цимбалів, а також баяна), «колєднички з Верховини» на чолі з «березою» Василем Зеленчуком відтворили традиційний гуцульський обряд колядування, який славиться своєю мистецькою довершеністю.

Гуцульська коляда у стінах Університету стала не лише дивовижним різдвяним подарунком, але й була зафіксована як цінний етнографічний і фольклорний матеріал. Спільними зусиллями співробітників університетського Навчального телерадіоцентру, Лабораторії фольклористичних досліджень та Прес-центру Університету було здійснено комплексну фіксацію обряду (відеозапис Юрія Чабана і Андрія Вовчака, аудіозапис Василини Хміль, фотофіксація Олега Вівчарика). Записи розміщено у Фольклорному архіві Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (під шифром LEK_12AV20160115_vovczak) й усі зацікавлені можуть з ними ознайомитися. Фото Олега Вівчарика можна переглянути у фотогалереї Університету.

Андрій Вовчак

 


Народні пісні з голосу Марії Максимишин (село Запитів Кам’янка-Бузького району Львівської області)

24 грудня 2015 року

LEK_12AV20151011_vovczak_seans02_photo50

Марія Максимишин. 2015 рік

Наприкінці 2015 року фонди Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси нашого Університету поповнилися вельми цінним матеріалом, що репрезентує пісенний репертуар талановитого народного виконавця і пропонує цікаві можливості для простеження особливостей побутування фольклорної традиції нашого краю у другій половині ХХ століття. Ідеться про понад сотню народних пісень різних жанрів, а також авторських пісенних і віршових творів, записаних з уст пані Марії Максимишин, 85 років, яка народилася і проживає у селі Запитів Кам’янка-Бузького району Львівської області.

На сьогодні записаний матеріал (це аудіозаписи обох сеансів, а також відеозаписи і фотофіксація другого сеансу)  задепоновано у Фольклорному архіві Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (під шифром LEK_12AV20151011_vovczak), триває його архівне опрацювання. Також збирачі отримали від Марії Максимишин дозвіл на його оприлюднення, тому незабаром ним можна буде користуватися і на інтернет-сторінці “Електронного архіву українського фольклору” (http://folklore-archive.org.ua).

Андрій Вовчак