Основу архівних фондів Фольклорного архіву КУФ творять фольклорні польові матеріали, зібрані під час студентських фольклористичних практик зусиллями студентів і викладачів філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. За специфікою свого походження (фондоутворювача) цей архівний матеріал розміщено у двох основних фондах архіву (фонди ЕК та ІЕК).

Фонд ЕК – містить архівні документи, сформовані з фольклорних матеріалів студентських фольклористичних практик, які відбувалися у формі експедиційних виїздів студентів та викладачів філологічного факультету (з 1991 року – Кафедри української фольклористики) у визначені місцевості для польового дослідження фольклорної традиції (переважно це комплексні, зрідка тематичні експедиції). Хронологічні рамки документів фонду ЕК сягають від 1982 року і до наших днів. Архівні матеріали фонду репрезентують здебільшого фольклор і звичаї західноукраїнських теренів (Бойківщина, Гуцульщина, Опілля, Західне Поділля, Волинь, Західне Полісся; одиничними експедиціями представлені Слобожанщина та Східне Полісся).

Фонд ІЕК – містить архівні документи, сформовані з фольклорних матеріалів студентських фольклористичних практик стаціонарного типу, які студенти проходили індивідуально за місцем проживання. Хронологічні рамки документів фонду ІЕК сягають від 1990 року і до наших днів. Фольклорні матеріали індивідуальних польових досліджень студентів, зрозуміло, не репрезентують фольклорну традицію на такому рівні, як експедиційні матеріали із фонду ЕК, однак вони значно різноманітніші за своєю географією, даючи уявлення про фольклор тих куточків України, звідки походять студенти-збирачі.

Фонд ОЕК. В окремому фонді – ОЕК – розміщені архівні документи, сформовані з фольклорних матеріалів фольклористичних польових досліджень співробітників Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (Андрія Вовчака, Ірини Федун, Ігоря Гунчика, Уляни Парубій). У цьому фонді задепоновано також матеріали, які надали на зберігання або подарували архіву наші колеги-дослідники з інших народознавчих інституцій, шанувальники фольклору (Оксана Кузьменко, Юрій Рибак, Ірина Клименко, Ліна Добрянська, Лариса Лукашенко, Володимир Галайчук та інші). Окремою серією у фонді ОЕК зберігається врятована частина матеріалів (аудіозаписи) діалектологічних експедицій 1964–1968 років: значну частину цих записів становлять зокрема фольклорно-етнографічні фіксації, які на сьогоднішній день є найстаршими матеріалами Фольклорного архіву КУФ.

 

Принципи структурної організації Фольклорного архіву КУФ

Структурно документний фонд Фольклорного архіву КУФ організовано за однією схемою, яка випливає із закономірності постання архівних документів – фольклорних фіксацій. Закономірність ця об’єктивна: “на початку” кожної фольклорної фіксації як явища і документа стоїть польове дослідження фольклорної традиції. Під час польового дослідження дослідник чи група дослідників здійснюють пошуково-збирацьку роботу, що зокрема реалізується шляхом проведення так званих збирацьких сеансів . Під час збирацького сеансу дослідники за допомогою різноманітних технічних засобів виконують фіксації фольклорних явищ (фольклорних творів та їх численних контекстів: комунікативного, виконавського, побутового, обрядового, загальнокультурного та ін.).

Відповідно побудована і загальна схема організації архівних одиниць Фольклорного архіву КУФ:

Фонд – найвищий структурний рівень архіву, сукупність архівних документів, сформована з фольклорних матеріалів фольклористичних польових досліджень окремого типу (за організатором і формою проведення: наприклад, студентські фольклористичні практики у формі експедиційних виїздів; студентські фольклористичні практики стаціонарного типу за місцем проживання):

Серія – структурна одиниця архівного фонду, сукупність архівних документів, сформована з фольклорних матеріалів, зафіксованих під час окремого фольклористичного польового дослідження (наприклад, студентської фольклористичної практики) зусиллями усіх його учасників (наприклад, скерованих на практику в офіційному порядку студентів академічної групи і викладачів-керівників практики, а також волонтерів):

Справа – структурна одиниця серії, сукупність архівних документів, сформована з фольклорних матеріалів, зафіксованих під час окремого фольклористичного польового дослідження зусиллями окремого збирача або збирацької групи:

Одиниця зберігання архівних документів – структурна одиниця справи, сукупність документів – фіксацій окремого збирацького сеансу, виконаних за допомогою різноманітних технічних засобів. Одиниця зберігання – збирацький сеанс – є базовою одиницею організації, систематизації та обліку архівних документів у Фольклорному архіві КУФ:

Документ – найнижчий структурний рівень Фольклорного архіву КУФ, «найменша смислова неподільна архівна одиниця» – окрема фіксація збирацького сеансу, виконана за допомогою технічних засобів (фіксація звуку – аудіозапис; фіксація рухомих зображень – відеозапис; фіксація статичних зображень – фотографія) чи якимось іншим способом (запис словесного чи музичного тексту за допомогою літер і нот від руки).

(Вовчак Андрій. Особливості електронного архівування фольклорних матеріалів, 2015)

 

Характеристика фондів Фольклорного архіву КУФ (носії, формати, зміст)

 

Статистика архівних фондів (лише електронні документи) за основними архівними фондами

  станом
на лютий 2015 року
надходження
у 2015 році
станом
на квітень 2016 року
надходження
у 2016 році
станом
на лютий 2017 року
Фонд ЕКаудіофіксації2360 файлів
1580 годин
324 файли
263 години
2684 файли
1843 години
281 файл
253 години
2965 файлів
2096 годин
відеофіксації*210 файлів327 файлів537 файлів58 файлів595 файлів
фотофіксації9606 файлів3391 файл3168 файлів2003 файли15000 файлів
текстові фіксації
(транскрипції)**
1561 файл213 файли1774 файли156 файлів1930 файлів
Фонд ІЕКаудіофіксації2510 файлів
550 годин
1041 файл
142 години
3551 файл
692 години
485 файлів
199 годин
4036 файлів
891 година
відеофіксації*569 файлів308 файлів877 файлів222 файли1099 файлів
фотофіксації2379 файлів789 файлів3168 файлів960 файлів4128 файлів
текстові фіксації
(транскрипції)**
2268 файлів661 файл2929 файлів372 файли3301 файл
Фонд ОЕКаудіофіксації470 файлів
230 годин
4 файли
7 годин
474 файли
237 годин
3 файли
4 години
477 файлів
241 година
відеофіксації*369 файлів15 файлів
7 годин
384 файли20 файлів
4 години
404 файли
фотофіксації6045 файлів190 файлів6235 файлів136 файлів6371 файл
текстові фіксації
(транскрипції)**
207 файлів4 файли211 файлів3 файли214 файлів

 

Загальна статистика поповнення Фольклорного архіву КУФ (електронні документи)

Фольклорний архів КУФ (станом на лютий 2017 року) 
аудіофіксації7478 файлів
3228 годин
відеофіксації*2098 файлів
фотофіксації25499 файлів
текстові фіксації (транскрипції)**5445 файлів

* На сьогодні Архів не має можливості технічно підраховувати тривалість задепонованих  відеофіксацій. Загалом же їхня частка у фондах Архіву поки що незначна, однак в останні роки спостерігаємо стійку тенденцію до збільшення кількості студентських фольклористичних відеозаписів.
** Кількість файлів “текстових фіксацій (транскрипцій)” фактично вказує на кількість збирацьких сеансів, задепонованих в Архіві.

 

У фондах Фольклорного архіву КУФ згромаджено документи різних форматів фіксації фольклорної традиції: аудіодокументи, відеодокументи, фотодокументи, графічні і текстові документи на паперовій основі.

Звукові документи. Зважаючи на те, що Фольклорний архів КУФ є досить «молодою» архівною інституцією, наявні звукові документи представлені здебільшого новітніми носіями інформації. Таких раритетних носіїв звукозапису, як воскові валики, шелакові чи децелітові платівки, в архіві немає. Незначна частка звукових документів записана на магнітних стрічках (бобінах радянського виробництва «Свєма») – це 18 бобін із матеріалів діалектологічної експедиції Львівського університету 1964–1968 років. Дещо більшою є кількість магнітофонних касет (різного виробництва і типу): у фонді ЕК – 231 одиниця, з них 77 – записи студентських експедиційних практик 1980–1990-х років. Фонд ІЕК налічує близько 76 касет 1990–2000-х років (матеріал загалом неінвентаризований через відсутність належного приміщення). Основна ж маса звукових записів архіву – це новітні електронні документи, зафіксовані за допомогою цифрових звукозаписувальних пристроїв (диктофонів, рекордерів). Перші цифрові звукозаписи фольклору співробітники кафедри виконали у 2006 році, а з 2007 року кафедра забезпечує цифровими диктофонами студентські експедиційні практики.
Звуковими фіксаціями Фольклорного архіву КУФ охоплено найрізноманітніші явища українського фольклору (здебільшого з середовища селянського), які на сьогоднішній день побутують як в активній формі (у щоденному житті, обрядовості народу), так і пасивно (зберігаючись у пам’яті людей старшого покоління). Кількісно переважають твори пісенні, з-поміж них пісні календарно-обрядові (колядки, коляди, веснянки і гаївки) та родинно-обрядові (весільні ладканки, пісні і приспівки), пісні з особистого й родинного життя (любовні та родинно-побутові пісні і балади, колискові пісні), пісні історичні (козацькі, стрілецькі, повстанські). Прозовий фольклор репрезентований записами демонологічних оповідань, історичних переказів та оповідань (про повстанську боротьбу, переслідування і виселення українців у Сибір, депортації). Кількість звукових фіксацій інструментальної музики в архіві незначна. Більшість фольклорних творів у фондах ЕК та ІЕК (згідно з новою концепцією документування фольклору, започаткованою на кафедрі у 2004 році) записано із детальною аудіофіксацією їх традиційного побутового й обрядового контекстів, їх функціонування у процесі живого спілкування носіїв традиції (комунікативний контекст).

Візуальні документи. Відео- та фотодокументи Фольклорного архіву КУФ – це здебільшого цифрові фіксації (за винятком кількох десятків фотовідбитків), які співробітники і студенти кафедри почали системно здійснювати з 2007 року.
Об’єктами відеофіксації є фольклорні твори, народні звичаї та обряди у їх «живому» побутуванні серед народу (у «натуральному» контексті запису). Серед таких фіксацій – обрядовість західнобойківської «собані» (Турківський район Львівської області, 2008–2010 роки), обрядовість і фольклор новорічних обходів на Стрийщині (Львівська область, 2009 рік), обрядовість і фольклор «Трійці» на Західному Поліссі (обряд «водити Куста», поминальне голосіння на могилах; село Сварицевичі Рівненської області, 2010 рік), традиційний ляльковий вертеп «бетлейка» (Старосамбірщина Львівської області, 2011–2012 роки) та ін. Серед депонованих в архіві фотодокументів переважають фото респондентів; обрядових речей, атрибутів і моментів; побутових реалій; історико-культурних та етнографічних об’єктів; фотокопії старих фотографій з колекцій респондентів.

Текстові документи. Фольклорний архів КУФ зберігає велику кількість текстових документів у вигляді рукописних матеріалів (студентські фольклорні записи 1980-х – початку 2000-х років), машинописів (комп’ютерних видруків, записи з початку 2000-х років) та електронних файлів. Через відсутність власного приміщення співробітники архіву, на жаль, не можуть провести належну інвентаризацію й розміщення численних текстових документів з паперовою основою (рукописів і машинописів), що, зрештою, унеможливлює їх ефективне використання.
Наявні текстові документи істотно різняться способом представлення фольклорних явищ. З цього погляду можна виокремити дві виразні групи текстових матеріалів:
1) рукописні збірники текстів зафіксованих під час польових досліджень фольклорних творів (написані у так званих «загальних» зошитах; фольклорні твори, здебільшого пісенні, упорядковано за групами, циклами і жанрами; до кожного твору подано короткий «паспорт»). У матеріалах студентських практик 1990-х років поряд із рукописним збірником-зошитом у картонній папці зберігається також його копія на окремих непагінованих аркушах. Ці текстові документи, зрозуміло, є «вторинними» і постали на основі опрацювання первинних текстових записів фольклору у так званих «польових зошитах» або «чернетках», які для більшості учасників студентських практик 1980–1990-х років були єдиним засобом фіксації фольклорних творів. Однак «польові зошити» не входили до звітних матеріалів студентських практик, тому в архіві вони відсутні;
2) посеансова текстова документація фольклорно-етнографічних матеріалів, що була запроваджена на кафедрі 2004 року (для опрацювання та зберігання в електронному форматі, а також для видруку на папері). У своєму паперовому вигляді ця текстова документація упорядкована за практиками, у межах яких укладено картонні папки окремого збирача чи збирацької групи. У кожній такій папці зібрані так звані «м’які папки» проведених збирацьких сеансів, що містять паспортну та супровідну інформацію сеансу, словесну транскрипцію записаних під час сеансу фольклорно-етнографічних матеріалів. У папку збирача чи збирацької групи входять також звіт про практику, використовувані у 2004–2007 роках реєстраційні картки аудіозаписів (на магнітофонних касетах) та фотовідбитків (з 2007 року у зв’язку з переходом на цифрові формати ця інформація зберігається в електронних документах). З 2008 року через катастрофічну нестачу місця архів був змушений припинити видрук та зберігання на паперовій основі текстових матеріалів фонду ЕК, згодом також і фондів ІЕК та ОЕК. На сьогоднішній день усі нові надходження текстових документів за результатами студентських фольклористичних практик зберігаються в архіві лише в електронному форматі.

Андрій Вовчак